Літературний куток

В духовній історії України феномен Тараса Шевченка є важливим переломним моментом.

З Шевченка, його «Кобзаря» почалось відродження народу. Шевченко – це нація, її «абсорбент», відображення всього українського менталітету, як в краплі роси відображається світ.

Будь-яка важлива риса душі українця коріниться у віршах і поемах Тараса. Шевченко – це не те, що Шекспір для англійців чи Пушкін для росіян. Це більше, це душа народу в найпрямішому сенсі.

Філософія української ідеї бере свій початок з Кирило-Мефодіївського братства, з Пантелеймона Куліша і Тараса Шевченка. В 40-50-х роках ХІХ ст. відбулась позитивна мутація української нації, перехід її в нову стадію розвитку і особливо це стало помітним з появою на історичній арені Тараса Шевченка.

Дорогі мої, друзі, знайомі та всі люди доброї волі!

Вже маємо на календарі 2010 рік, ще вдруге 14 січня відсвяткуємо Новий рік, з любов’ю називаючи його Старим Новим Роком (поєднання слів незвичне, а для нас зрозуміле, тепле і приємне, бо ми східного обряду і не хочемо губити своє, але й від світу намагаємось не відставати).
А потім -  Різдво!

Це не просто значне християнське свято, це містичне переродження душ, це солодкий спогад дитинства і кульмінація всього зимового циклу святкувань. А святкувати ми українці любимо, зрештою і вміємо чи, принаймні, вміли (попередні покоління). І от я вкотре зі щемом і якимсь душевним трепетом переношуся в ті, не такі вже й далекі, часи дитинства… Не так, щоб аж розпирало душу, але все ж хочу поділитись з вами, згадуючи та розмірковуючи вголос.

Дорогі, мої рідні, близькі, друзі, шановне товариство!

Відходить у вічність 2009 рік від Різдва Христового. Таке маємо обчислення плину нашого часу. Воно, звичайно, умовне, бо ж були, та й досі є, й інші календарі, інші літочислення, а в кожного окремо свій час приходу в цей світ та відходу з нього.

Що приніс нам (мені особисто) цей рік? Що я зробив або не зробив за цей рік? Що пережив, що здобув, що втратив? Що відчував, кому допоміг, кого скривдив, скількох не помітив? Запитань чимало, відповідей по одній на кожне з них. Підводимо підсумки, плануємо, сподіваємось, мріємо про наступний рік. Бажаємо своїм друзям, близьким, просто знайомим, чогось приємного, позитивного, гідного. Для себе сподіваємось, очікуємо (свідомо чи й не конче) того ж самого. Минає рік, гряде новий...

Мій добрий знайомий, по духу – добрий приятель, майже друг, Вільям Парді, або ж просто Білл (громадянин Канади з європейським корінням предків) минулого року включив мене в розсилку свого щорічного новорічно-різдвяного послання-есе. Мене це вразило. Я вирішив цього року, а, як Бог дозволить, то й надалі, робити щось подібне.

9-го листопада Олесю Степаненку могло б виповнитись 25 років, але, на жаль, 29-го грудня мине п'ять років, як його немає між нами.

За своє коротке життя він написав не так багато віршів, але всі вони дотикаються душі, бо справжні і написані серцем.

Один короткий уривок:

Я не поет? Не віднімаю

Я хліб в поетів. Хай їдять

Хай лиш державу не просплять!

Якби поети не дрімали,

Хист, ум свій мобілізували,

За діло справжнє узялись

Як це Тарас робив колись!

Якби вони за Україну

Всі встали, як належить, сину -

Я б віршів своїх не писав

А тихо б фізику вивчав...

Дійові особи:

Мирон Підісланий- хлоп, на вид раґуль, 50 років, працює сантехніком в містечку Гнилівка.

Любка-( дівоче прізвище Пальнута) жінка Підісланого, клімактичного періоду, часто дуже марудна, але страх яка побожна.

Яльця завжди вбрана назелено.

Прийде час і я забуду все,

Що так хотілось пам'ятати

Чиюсь симпатичну посмішку, миле лице...

І ті місця, в яких мені більш не бувати.


Прийде час і знов прийде зима.

Холодним подихом, смертельним дотиком...

Ніжно поцілує мої вуста,

І пригорнеться до грудей пухнастим котиком...


Прийде час і ти засумуєш,

Бо поруч мене нема.

Хай заплачуть твої очі

Я не та, мене змінить зима.


Прийде час... і я помру.

І не поможуть ні чуття, ні слова...

Але все це буде потім,

А зараз для мене лунає музика життя.

Друзі!

Минуло півтора року від часу виходу у світ моєї другої збірки поезій "АРТЕФАКТ". З книгою ознайомилися багато людей, але й досі чую дорікання за те, що й досі не відбулося представлення видання.

Тому ЗАПРОШУЮ УСІХ НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ ПОЕТИЧНОЇ ЗБІРКИ НЕСТОРА "АРТЕФАКТ".

Наразі все відбуватиметься на сторінках стрийського сайту. Пропоную для ознайомлення тексти, закликаю до обговорення і коментарів, до конструктивної критики.

Це, як то кажуть, ОФІЦІЙНА частина. Про час і місце проведення ОСНОВНОЇ ;-) частини - домовимося під час презентації.