Інші матеріали Символи Стрия
Автор: Олена Оленська Вівторок, 07 липня 2009
Зародження традиції міської геральдики нерозривно пов’язане із становленням феодальних міст та запровадженням у них самоврядування. Хоча найдавніші відомі зображення герба Стрия вдалося виявити тільки на пам’ятках XVI ст., однак його можна вважати одним із найдавніших українських міських знаків.
Традиційно герб зображався лише на печатці з написом «печатка міста» чи «печатка радників». На печатці війта і судочинного органа звично наносилася видозміна міського знаку або використовувався зовсім інший символ. У монографії Антонія Прохаски про історію Стрия, виданій у 1926 р. було опубліковано дві печатки з XVI ст.
Герб фігурує на міській печатці з датою «1574» (людська постать у довгому плащі і крислатому капелюсі, з палицею в руці), а його модифікацію – на судовій печатці з датою «1541» ( людина в капелюсі та з палицею в руці зображена у сидячій поставі). Ці дві печатки використовувались досить тривалий час, бо їх вдалося виявити на документах з другої половини XVIІ ст. На документі за 1533 р. видно досить грубо виконану печатку із знайомою постаттю з палицею в руці. Хоча друга печатка на документі 1565 р. має не зовсім чіткий відтиск, але на ній також зображено людину, що стоїть у довгому плащі.
Проведені науковцями пошукові роботи в польських архівах, виявили муляж, який майже повністю повторює печатку 1574 р., однак малюнок і текст виконані на значно вищому художньому рівні. Добре проглядається обличчя з бородою, крислатий капелюх на голові, довгий плащ, а в лівій руці – не палиця, а меч, повернутий вістрям до долу. У нотатках польського історика М. Гумовського зазначено, що він бачив печатку Стрия з датою «1574» на документах 1698 року.
Використання протягом короткого періоду кількох різних типів міських печаток свідчить про досить бурхливу історію Стрия в XVI – XVIІ ст. Мабуть причиною втрат печаток були часті ворожі напади та руйнування міста. Пізніше магістратом Стрия вживалася печатка, на якій окрім знайомої постаті (але вже у короткому одязі й з баклаком на плечах) були ще й інші елементи – якір, дерево, міська брама з двома вежами.
З початку ХІХ ст. фігурувала нова печатка, на якій зображено дерево, браму, пілігрима та якір. А вже в 1844 р. місто отримує новий цісарський привілей, у якому фіксується і герб: на синьо-червоному щиті на зеленій землі стоїть єпископ у срібній одежі з палицею та вервицею в руках. У такому вигляді герб Стрия проіснував до 1939 р.
5 червня 1980 р. було затверджено радянську емблему міста, яка з історичних елементів включала тільки браму з двома вежами. Автором розробки знаку був художник В. Старцев. А 21 березня 1991 р. міськвиконкомом прийнято герб, у котрому на синьо-жовтому тлі зображена брама, в отворі якої стоїть пілігрим, а також вміщено щит з Тризубом та хвилі, що мають символізувати ріку Стрий.
Що ж за символ був на давнім гербі міста? Дослідники називали людську постать пілігримом або купцем. Однак у геральдичній практиці XVI – XVIІ ст. не практикувалося зображати на гербах випадкові постаті. Цілком очевидно, що мається на увазі так званий «патрональний» символ, який уособлює покровителя (патрона) міста.
Проведений порівняльний аналіз з тогочасними геральдичними пам’ятками сусідніх країн дає підстави припустити, що у стрийському гербі зображений Святий Яків. Цей апостол у геральдиці подається у вигляді старця-пустельника в капелюсі та плащі, з палицею або мечем у руці, іноді в іншій руці він тримає книгу. У західноєвропейській герботворчості часом замість зображення самого святого, використовувались його атрибути (палиця та мушля). Сьогодні важко сказати, чому саме цей святий став патроном Стрия. Можливо, що причини вибору такого символу були пов’язані з місцевими традиціями та невідомими подіями в історії міста XІV – XVст.
Якщо на печатках XVI – XVIІ ст. зображення апостола подається відповідно до традиційної іконографії, то вже у XVIІІ ст. його досить важко ідентифікувати (настільки змінюється вигляд пустельника), до того ж з’являються нові додаткові елементи. Очевидно нові печатки вирізнялися за не зовсім якісними відтисками чи стертими штемпелями давніших. Австрійські геральдичні експерти потрактували цей символ як Св. Леонарда і тому в ХІХ ст. він перетворюється на монаха-пілігрима з вервицею та палицею в руках. Однак зображення цього святого зустрічається в міських гербах дуже рідко, його культ пов’язаний з кількома конкретними містами, у той час як традиція апостола Якова є досить поширеною і саме він фігурував на давніх стрийських печатках.
У гербі 1991 р. знайдено цікаве поєднання давнього символу та міської брами з пізніших печаток. Однак у малюнку та описі було допущено низку недоліків, які не відповідають геральдичній практиці. Це і використання жовтого кольору, який в гербах не застосовується (має бути золото), і впровадження двох відтінків синього кольору, і накладання геральдичного металу на метал (срібна брама на золотому полі), і непотрібне доповнення у вигляді тоненьких хвильок.
Українським геральдичним товариством від 1994 р. ведеться збір, систематизація та наукове опрацювання історичного матеріалу. На підставі давніх традицій та сучасних норм було розроблено основні принципи і правила дальшого розвитку українського міського горботворення та формування єдиної геральдичної системи. На цих засадах вже відновлено старі та створено нові герби для кількох сотень міст і селищ України, відроджено також і традицію міського прапорництва.
Тому для Стрия пропонувалося провести реконструкцію герба за найдавнішими зразками, використавши колористику з проекту герба кінця XVIІІ ст., або зберегти ідею герба 1991 р., вилучивши лишні елементи та уточнивши малюнок. Тоді як перший варіант був: у синьому полі Святий Яків у срібній одежі із золотою палицею та книгою в руках, навколо голови золотий німб. Другий варіант герба: у синьому полі апостол Яків стоїть в отворі срібної міської брами з двома вежами.
Оскільки в Стрию не зовсім вдало розроблялись нові символи, то довелось взяти за основу методичні рекомендації сучасного герботворення і напрацювання Українського геральдичного товариства. На початку 2003 р. у Стрийському міськвиконкомі розпочали роботу над зміною символів міста. Під час обговорення проблеми було повідомлено основні вимоги до створення сучасних символів міста. Проте зразу ж незрозумілу реакцію викликала історична інформація про герб Стрия і символ апостола Якова.
Чи то далося взнаки радянське атеїстичне виховання, чи з якоїсь іншої причини, але стрийські чиновники зараз же «відмежувалися» від Святого Якова такими аргументами, як : «Ми про це чуємо вперше». Українським геральдичним товариством пропонувалося безкоштовно провести геральдичну експертизу конкурсних проектів, які планувалося винести на розгляд сесії ради, для усунення можливих помилок та неточностей. Та чиновники зробили по-своєму: вони не хотіли слухати доповідей про розвиток герба Стрия, про формування єдиної геральдичної системи в Україні, про нормативи сучасного герботворення, і на розгляд ради подали проект, у який внесено з пізньої печатки XVIІІ ст. постать подорожнього у куцому плащику, який більше був схожий на волоцюгу, ніж на купця.
Ця постать стояла у брамі, під якою розміщено дві тоненькі хвильки, а щит увінчано польською королівською короною, котра, мабуть, мала засвідчувати, що Стрий залишався у XVIІІ ст. під владою Речі Посполитої. Тільки за допомогою втручання міського голови, цю корону напередодні сесії замінили на нормативну міську. Ще кумедніше склался ситуація з прапором та його описом (автор проекту – І. Буник).
У прапорі над міською брамою «зависла» інша корона, яку вже після затвердження 17 квітня 2003 р. на сесії міськради, кілька разів переробляли та підкладали до рішення. Мотивувалося тим, що ця корона «пов’язує з Данилом Галицьким”. Хоча зовсім не зрозуміло яке відношення має Данило Романович до Стрия – перші згадки про місто датуються на століття пізніше від смерті короля (з таким же успіхом можна було апелювати й до Володимира Великого).
Та нехай і так, яле якщо більш ретельно розглянути тему корони короля Галицької Русі Данила, то з’ясується, що була вона зовсім не така, як в уяві стрийських художників. На малюнку праворуч бачимо портрет-реконструкцію Данила з історичних книг. Таким його знали сучасники.
Як символ королівської влади Данило Галицький отримав корону від легата Папи Римського Інокентія IV в 1253 р. За версією доктора історичних наук Миколи Котляра — це була не корона, а вінець (смужка золота зi шпичечками), який в ті часи папа римський передавав володарям нижчим за королівський ранг. Таких корон було виготовлено тоді близько сорока штук. З того часу корона переходила спадкоємцям Данила - сину Леву Даниловичу, а потім і внуку Юрію І. Після занепаду королівства Галицького корона була перероблена в мітру перемишльських митрополитів.
Насправді ж комбінувалися різні варіанти польських та австрійських корон. Але чи варто було відміняти герб 1991 р. зі знаком України, щоб замінити його значно гіршими символами, та ще й з атрибутими загарбників?
На жаль, через поспіх і некомпетентність організаторів та виконавців Стрий досі й не отримав належних йому символів. Очевидно, що до цього питання знову доведеться повернутися, бо волоцюга в гербі та знак чужоземного панування є не найкращою візиткою й виставляють Стрий на посміховисько.
Проте, безперечно, що апостол Яків, який є давнім символом міста й шанується всіма християнськими конфесіями, рано чи пізно повернеться на герб Стрия, а з міського прапора зникне рабський символ поклоніння «чужим дядькам» та власної безграмотності.
Джерела:
І. Крип’якевич. Історія Русів.
М. Грушевський. Історія України-Руси.
Український архів. Регіональний збірник у трьох томах. Стрийщина. Історично-мемуарний збірник. Наукове товариство ім. Т. Шевченка.
Стрийщина крізь призму століть. Праця науково-дослідної лабораторії археології Дрогобицького державного педуніверситету ім. І. Франка
Праця науково-дослідної Лабораторії Археології та Краєзнавства Дрогобицького Державного педагогічного університету "Стрийщина крізь призму століть".
Про геральдику Стрия читайте також в статті "Геральдика" .
