Автор: Василь Щекун Пʼятниця, 19 лютого 2010
15 лютого розпочався Великий піст. Українці споконвіку дотримувалися цієї традиції, адже піст мав велике значення як період спокути, покаяння в гріхах чи негідних вчинках. Українцями піст сприймався як один з найважливіших засобів духовного очищення і підготовки до величного свята всіх християн – Воскресіння Ісуса Христа.
Великий піст – час повернення духовної свободи, час молитви, звільнення від влади алкоголю, тютюну, поганих звичок.
Молитва несумісна з тим агресивно-збудженим станом, що формується в нас інформаційною навалою «Фабрик», «Реаліті-шоу», бездумними серіалами, ритмами невпинної агресивної музики, вульгарними сюжетами, несмаком. Все це ніби змушує відмежуватися від реального життя.
Великий піст закликає нас не сприймати цю чужу гру, не впускати її учасників до власного серця. Звільнімося від влади примар, відкриймо свою справжню життєву дорогу, про яку Господь сказав: «Я є дорога, і правда, і життя».
Мешканці нашого міста завжди були вірними церковним традиціям, плекали етично-моральні засади національного виховання багатьох поколінь. На жаль, сучасний розвиток суспільства сприяє порушенню загальноприйнятих правил. У маршрутних автобусах нерідко звучить на повний голос російська попса, тюремний шансон, беззмістовні пісеньки чужою мовою, лихослів’я.
Тут ніхто не зважає на піст, на самопочуття пасажирів чи їх смаки, натомість йде нав’язування чужого, аморального.
Подібну картину, і не лише в час посту, спостерігаємо в ресторані чи барі, на весіллі, ювілеї чи просто забаві. Молоде покоління потурає чужому і не завжди прислухається до порад старших.
Товариство «Просвіта» звертається до всіх небайдужих реагувати на все, що не сприяє збереженню християнських та національних традицій, дає негативний приклад у вихованні дітей чи шкодить здоров’ю наших громадян.





